Сьогодні, 6-го лютого, Верховна Рада так і не проголосувала за винесення на розгляд в залу постанови про звільнення депутатки Марʼяни Безуглої з посади заступниці голови Комітету з нацбезпеки та оборони.
Про це в телеграмі написала нардепка Геращенко Ірина.
“Попри домовленості , досягнуті на погоджувальній раді, слуги не дають голоси для винесення в залу постанови про відкликання Безуглої з посади заступниці голови комітету нацбезпеки.
Це підтримали тільки 190 депутатів, «ЄС», Голос, частина інших фракцій. Але не слуги
З шулерами немає про що говорити, ще раз в цьому переконалася. Безугла- безцінна для Банкової”.
Напередодні Мар’яна Безугла написала в соцмережах, що звернулася до голови фракції Давида Арахамії та керівництва Верховної Ради, «щоб таки зачитали мій вихід із фракції «Слуга Народу», не «загубили» ніде».
«Відпустіть», – йшлося в її дописі.
До слова, ще місяць тому, 10 січня, представники «Слуги народу» відмовилися вносити на розгляд постанову про звільнення з посади заступника голови парламентського комітету Мар’яни Безуглої.
Виходить, що й цього разу “Слуги народу” відіграли ключову роль у тому, що за відставку Безуглої з посади заступника голови комітету не набралося потрібної кількості голосів.
Втім, Безуглу таки виключили з партії на її прохання.
Ось як вона пояснила свій вихід
Голова партії Олена Шуляк задовольнила мою заяву на вихід з партії
Слуга Народу.
Я була членом Політичної ради партії, головою комітету національної безпеки та оборони в Політраді, членом Політичної ради Київського осередку, відповідала за весь Оболонський район та зокрема за офіс партії на Оболоні. Непогані позиції, багато можливостей.
Бо всі мої спроби доказати, що партії треба вибратися із зелених хмаринок 2019, змінити формат, позиціонування, розсекретити дані щодо воюючих членів партії (а їх немало), приділити увагу ідейній складовій та ризикам регіонального колабораціонізму, корупції тощо, — все ігнорувалося. А моя боротьба з Тищенком — то окрема історія. Добилась таки, виключили. Фу
. Тоді Шуляк підтримала, визнаю.
До речі, за регіональну політику та всі осередки партії як Голова Національної ради громад в «Слуга Народу» відповідає … тада-м-тадам, Завітневич, голова Комітету
Верховна Рада України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Але він більше приділяє увагу контролю за Черкаською областю, ніж регіональному розвитку.
Коротше, в партії не відбувається майже нічого, всі самі по собі, і як голова Олена Шуляк не полірувала би картинку, ділу то не допоможе. Бо це пускати конфеті в обличчя, прикриваючи пустоту…
Все ж вважаю, «Слуга Народу» не жахлива партія. Тут працює багато нормальних менеджерів, серед партійців сотні цікавих людей. Можна було б багато чого розвинути. І Шуляк не безнадійна. Але патрія зараз існує за інерцією і без бажання керівництва розвиватися. Це відчувають і люди в регіонах, що не сприяє позитивній динаміці.
В Україні партії, які проходять до Парламенту, — це завжди разові лідерські проєкти, прокладки. Потім обставини змінюються, прокладки перефарбовують під тих же самих лідерів / спонсорів в іншому стилі, і полуфабрикат переживає ще один політичний цикл… Тимошенко, Янукович, Порошенко, Яценюк, Садовий, Зеленський, Вакарчук…
Ми — демократія, хоча і дикувата, такі шляхи обираються у відповідь на запит суспільства голосувати за месій, які водитимуть за ручку, а не ідеї та інституції.
Суспільство хоче і підтримує це…
Слуга Народу — ті ж граблі. І якщо Президент, на мою думку, отримавши настільки складні обставини під час своєї каденції, як застій, епідемія та війна, виріс з себе зразка 2019, то партія залишилися десь в інерційному минулому.
Не знаю, чи перейдемо ми врешті від месій і татків до соціал-демократів, лібералів, консерваторів тощо… До ідеологій, правил і багаторазових політичних спільнот… Дивлюся на «боженьку Залужного», стає сумно. Хоча бачу і світло в кінці тунелю.
Зі свого боку буду і далі докладати зусиль, аби правди і свідомого ставало більше.
Президента підтримую.
. Тоді Шуляк підтримала, визнаю.
