Як і хто повертається з армії: чи можливий дембель під час війни

 

В країні немає образу успішного ветерана з числа тих, хто за покликом душі в перші 100 днів, без жодного навчання, лише з думкою «дайте мені автомата – ворога не пущу» став на захист країни, а потім повернувся додому та може з гордістю сказати – «я відвоював, можу працювати».

 

Якщо немає перспективи будувати життя після тривалих бойових дій – то навіщо це все ?

 

Що таке армія для цивільного, що потенційно може стати її частиною добровільно ? Окоп, нон-стоп перестрілки і жодного використання його попередніх навичок.

 

Що бачить потенційний військовий в армії ? Гроби. І асоціює це зі своєю смертю. Друзі, що вже там – приїжджають максимум на 15/30 днів. Вони втрачають на війні все – сімʼї руйнуються, дітей виховують по відеодзвінкам.

 

Хтось хоче добровільно померти, втратити нормальне життя ? Ні.

 

Чи всі зрадники ? Точно ні. Однак нездатність ефективно вести кадрову політику в армії – це вирок всій країні. Смертельний.

 

Війна – не тільки перестрілка. Коли піхота веде стрілецький бій в обороні – битва вже програна.

 

Існує багато військових професій, які б цивільні могли зайняти, але армія відлякує – інженерка, проєктування дронів, розробка програм для розвідки, нормальна логістика тощо.

 

Які ганебні моменти точно не долучать фахівців до армії ?

 

Сьогодні звʼязківець/кухар, а завтра – стрілець. Військові частини просто стирають «в нуль» розпорядженнями «провести внутрішню ротацію серед особового складу». Це – відлякує.

 

Рабство демотивує – армія+ дала можливість швидше змінити посаду якщо тебе відпустить командир.

 

А часто трапляється, що військова частина може виконувати не менш важливі завдання з дальньої розвідки без прямого бойового зіткнення (HUMINT тощо) та через це визнана «тиловою». Я вже не кажу про частини, що цифровізують армію чи розробляють технічні рішення. А там часто не вистачає фахівців саме з бойовим досвідом. Це відлякує.

 

А ще в армії понад 150 тисяч СЗЧ. СЗЧ також є механізмом для переведення. Не підкажете чому так?

 

Чому сьогоднішній цивільний може обрати собі посаду в будь-якій частині, а перші добровольці – просто раби ?

 

Обстановка не дозволяє демобілізувати добровольців хоча б перших 100 днів ?

 

Цих людей майже не залишилося. І вони – демотивовані таким ставленням. Дайте їм дійсно вільний вибір посад та військових частин, бо вони того заслуговують, можливість укласти короткостроковий контракт та звільнитися після цього або ж продовжувати службу.

 

Так ви і мотивацію піднімете, і ще виграєте час на підготовку резервів.

 

Армія – не вʼязниця, бо навіть там є терміни, інколи навіть менші за вже пройдені 3,5 роки служби !”