Патронатні сім’ї у Львові: шанс для дітей вижити

У Львівській громаді успішно функціонують три патронатні сім’ї, а незабаром буде створено четверту. Це одна з альтернативних форм термінового влаштування дитини, яка опинилась у важких життєвих обставинах.

Завідувачка сектору з питань профілактичної роботи управління «Служба у справах дітей» Руслана Нагурська розповіла про важливі психологічні аспекти для дитини, яку треба врятувати у складних життєвих обставинах, що виникають.

Патронатне виховання – це форма опіки, яка функціонує у Львівській громаді з 2019 року. Власне у патронатній сім’ї дитина перебуває певний час – поки вирішуватимуться обставини, у яких вона опинилась.

«Патронатні вихователі – це не батьки, і це важливо розуміти. Патронатна сім’я – це сім’я, в якій дитина перебуває певний час, переважно від трьох до шести місяців. За цей час або вирішується ситуація у її батьків, або ж дитині знайдуть ту чи іншу форму опіки чи виховання. Це немовби побувати у гостях, де про тебе дбають», – пояснила Руслана Нагурська.

У патронатних вихователів повинно бути житло і окрема кімната для дитини, де вона зможе проживати, навчатись, проводити вільний час. Важливо, щоб у людини, яка прийняла рішення стати патронатним вихователем, був помічник, з яким вони разом проживають (чоловік, дружина, батьки, діти, яким виповнилось 18 років). В міському управлінні «Служба у справах дітей» завжди рекомендують звертатись до них щодо цього: з кандидатами порозмовляють та дадуть відповіді на запитання.

«Бути патронатним вихователем – це покликання. Адже в дітей різні та складні життєві історії: це може бути пережите насильство, зловживання алкоголем у батьків, неналежні умови проживання, або ж військові дії. Стан дітей та їхня поведінка є різною, і патронатні вихователі повинні це розуміти. Важливою тут є межа: коли ти усвідомлюєш, що дитина проживає тимчасово і ти не тато чи мама – а той, хто поруч у тих обставинах, що склались у дитини, і маєш підтримати, допомогти, а коли прийде час – відпустити».

Патронатний вихователь – це також той, хто комунікує з батьками та рідними дитини, та проінформований про ситуацію в сім’ї: чи змінюються обставини на краще (до прикладу, чи лікуються батьки, якщо залежні). Також патронатний вихователь має зберігати конфіденційність тієї історії, в якій проживає дитина, а також співпрацювати з командою фахівців, яких залучено до історії дитини та її сім’ї.

«У патронатній сім’ї був хлопчик, мама якого померла, а тато сам звернувся до нас, сказавши, що дитині на певний час потрібна патронатна сім’я, бо він проходитиме реабілітацію, і на цей період не зможе доглядати за дитиною, а бабуся через поважний вік теж не могла цього робити. Однак тато приїжджає до дитини, і вони з патронатним вихователем багато спілкуються. Коли завершиться лікування й батько надасть усі необхідні документи, син повернеться до нього», – каже Руслана Нагурська.

До прикладу, була сім’я з Бахмуту. Від обстрілів постраждали тато, мама та їхній дворічний син. Вони проходили лікування в одному з медичних закладів міста й були без свідомості, потребували догляду та лікування. Хлопчика взяли до себе патронатні вихователі, два місяці він жив у них, і коли батьки одужали, малюк повернувся до них. І таких історій багато, наголошують в управлінні. Є дівчинка, яка зараз у патронатній сім’ї, мама якої в окупації: дитина постійно з мамою на зв’язку і дуже чекає на неї.

Щоб стати патронатним вихователем, звертайтеся в управління «Служба у справах дітей» за адресою: пл. Ринок, 1, каб. 519, тел: 297-58-83, або заповніть онлайн-заявку, за якою з Вами сконтактують