Львів попрощався з двома Захисниками

Андрія Матвійківа поховали на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів № 34В, Назара Мельника – на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Біографічні довідки захисників

Андрій Матвійків (19.03.1993 – 23.06.2025). львів’янин.

Навчався у загальноосвітній школі І – ІІ ступенів с. Годова на Тернопільщині. Згодом здобув освіту за спеціальністю телекомунікації/монтаж, обслуговування і ремонт стаціонарного обладнання електрозв’язку в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.

Працював комірником, водієм навантажувача у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КОЕЛЬНЕР – Україна».

Зі слів рідних, любив активний відпочинок, риболовлю та подорожі. Полюбляв працювати з різною технікою – розбирав, ремонтував, удосконалював. Був цілеспрямованим, життєрадісним і веселим, завжди готовим допомогти іншим. Особливо тепло ставився до тварин, яких щиро любив.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Матвійківа залишилися дружина, мати, сестра та вітчим. 

Назар Мельник (07.08.1983 – 19.06.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 м. Львова.

Зі слів рідних, він був доброю, надійною та відважною людиною. Мав багато друзів, які цінували його за щирість, підтримку та вірність у стосунках.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Назара Мельника залишилися дружина, пасинок, сестра, брат та племінник.