У Львові та області прощаються з шістьма Захисниками
Сьогодні, в останній день лютого, 28-го числа, Львівщина прощається із шістьма Захисниками. Про це повідомили у Львівській ОВА та міськраді.
Микола Глушко родом із Щирця Львівського району. Воїн обіймав посаду водія-електрика у 35 окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Загинув 22 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області. Йому було 39 років.
Житель села Бутини Великомостівської громади Михайло Кісілевич служив водієм господарчого відділення другого штурмового батальйону військової частини А4638.
Загинув 23 лютого поблизу населеного пункту Лозова Харківської області. Йому було 35 років.
Ігор Возний («Турист») (31.12.1981-07.01.2023) уродженець села Черче Івано-Франківської області.
У 1999 році закінчив Черченську спеціальну школу Івано-Франківської обласної ради, згодом вступив до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука».
Після здобуття вищої освіти проходив строкову військову службу у Львові у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
Працював менеджером із продажу. Рідні кажуть, що Ігор Возний був люблячим батьком та сином, турботливим чоловіком, для якого сімʼя завжди була на першому місці.
Гарний господар, вірний друг. Відповідальний, чесний, сміливий та справедливий – на нього завжди можна було покластися, бо завжди виконував обіцяне. У свій вільний час захоплювався рибальством.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Боровся із російськими загарбниками на Донеччині та Луганщині.
В Ігоря Возного залишилися батьки, дружина, син та двоє братів з родинами.
Чин похорону захисника Ігоря Возного розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисника на Личаківському кладовищі.
Олег Сидор (21.05.1979-19.02.2025) Львів’янин.
Навчався у ліцеї № 40 Львівської міської ради. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників.
Понад 20 років пропрацював столяром на підприємствах міста Львова. Захоплювався своєю справою – обожнював працювати з деревом та проєктувати меблі.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
Виконував бойові завдання із оборони держави на Херсонському, Донецькому та Курському напрямках. За самовіддані дії при обороні України був неодноразово відзначений командуванням.
В Олега Сидора залишилися мама та син.
Прощання із захисником Олегом Сидором розпочалося о 9:30 год в храмі Всіх Святих Українського Народу (вул. Петлюри, 22).
Чин похорону об 11:00 год буде в церкві Святого Івана Богослова (с. Зимна Вода, заїзд до храму зі сторони Епіцентру/Три слони). Поховають захисника на кладовищі в Зимній Воді.
Стефан Гучко родом із Дрогобича. Долучився до лав Збройних Сил України на початку 2023 року.
Обіймав посаду стрільця у складі 1 стрілецької роти військової частини А4821. Згодом був старшим солдатом військової частини А4056.
Від березня 2024 року вважався зниклим безвісти. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Семенівка Покровського району на Донеччині.
Воїну було 35 років.
Степан Вʼєнц родом із селища Розділ Новороздільської громади.
Став на захист України влітку 2022 року. Був матросом військової частини А4765.
Загинув 20 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області.
Воїну було 24 роки.
Вічна пам’ять усім полеглим Героям!
