На Львівщині прощаються з чотирма Захисниками – від 28 до 55…
Сьогодні, 16-го листопада, Львівщина прощається із чотирма Захисниками, які боронили Україну від російських окупантів. Про це повідомили в ОВА.
Житель села Верхній Лужок Стрілківської громади Віталій Горя став на захист Батьківщини з початком повномасштабної війни.
Служив у лавах 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади на посаді водія.
Загинув військовослужбовець 11 листопада неподалік населеного пункту Черкаське Порічне Курської області РФ.
Йому було 42 роки.
Володимир Коляно проживав у селі Зубків.
Долучився до лав Збройних сил у серпні цього року. Проходив службу у військовій частині А2582.
Обіймав посаду старшого стрільця аеромобільного відділення.
Помер 10 листопада під час лікування у військовому госпіталі.
Воїну назавжди 36.
Олег Максимків житель села Жирова Ходорівської громади.
Під час повномасштабної війни служив на посаді командира другої механізованої роти військової частини А0998.
Загинув захисник 11 листопада неподалік населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області.
Йому було 28 років.
Львів’янин Ігор Більо(06.09.1969-13.11.2024) на початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 42.
Здобув освіту у колишньому технікумі зв’язку міста Львова. Після завершення навчання впродовж 1987-1989 років проходив військову службу на посаді зв’язківця на території Білорусі, а згодом – на Хмельниччині.
Повернувшись зі служби, працював у сфері охорони власності. Захоплювався автомобілями, багато читав, обожнював природу та тварин. За словами родини, був винятково товариським, добрим, чуйним та співчутливим, «романтиком у душі».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, вслід за своїм племінником, добровільно став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання на Донеччині та Харківщині спершу у складі 7-го прикордонного Карпатського загону, а впродовж останнього періоду – 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України.
У Ігоря Біля залишилися батько, сестра, племінниця, велика родина та багато друзів.
Вічна пам’ять усім героям!
