На площі Ринок у Львові у фотовиставці розповіли про 10-річчя російської окупації українського Криму
У центрі Львова правозахисники облаштували одноденну вуличну фотовиставку та пропонували містянам написати листи політичним в’язням
Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» це 48 світлин та інформаційних площин, які були викладені на площі Ринок у формі кримськотатарського герба – тамги. Експозиція об’єднала фотографії, що їх зробили громадянські журналісти, які ризикуючи своїм життям, фіксували арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму. Про це розповіли організатори виставки.
За десять років окупації півострова Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще у 2014 році, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів. Ці події сприяли виникненню у Криму такого явища як громадянська журналістика.
«Метою фотовиставки є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада. На світлинах фотовиставки зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Це майже 150 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів над кримськотатарським народом.
Виставка приурочена до 10-ти років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території», – зазначила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Громадянські журналісти це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які вимушені працювати анонімно.
За десять років окупації багатьох із них було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст Радіо свобода Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші.
Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.
«Я і інші колеги і колежанки, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Були дні, коли я могла відвідувати 3-4 судові засідання по наших політв’язнях. І тоді з’явилися вони: люди з телефонами. Кримські татари почали вкотре чинити опір в той мирний спосіб, який їм був доступний в окупації. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи, буквально, кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список ув’язнених кримських журналістів. Більшість з них – це громадянські журналісти ініціативи «Кримська солідарність».
Серед них є і мій колега, Владислав Єсипенко, журналіст українського бюро «Радіо Свобода», якого співробітники ФСБ катували два дні струмом в підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе. Станом на зараз в цьому списку 17-ро моїх колег», – розповіла про свій досвід роботи у Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.
За десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнали щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різного роду переслідувань.
Упродовж 2022-2023 років Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.
Читайте також: чому Ірина Фаріон – символ римського меча
