Радниця Садового пильнуватиме, щоб не було бар’єрів

«Навіть у мирний час в суспільстві є значний відсоток маломобільних осіб, які потребують інклюзивного середовища. А в часі війни цей відсоток зростає, бо зростає кількість людей з інвалідністю. Відтак держава, суспільство, як вияв поваги до гідності таких осіб, має забезпечити їм належні умови для доступу до усіх необхідних сервісів, та можливість для самореалізації – навчання і праці.

Тому створення безбар’єрного середовища має охоплювати всі сфери нашого життя. Починаючи від можливості вийти з власної квартири, дістатися зупинки громадського транспорту, скористатися цим транспортом, потрапити у заклад, який необхідно – чи це заклад, який надає певну послугу – ЦНАП, лікарня, чи культурний або освітній заклад – театр, університет, чи місце праці.

Документ, який нам вдалося напрацювати, показує, в яких напрямках ми будем працювати в частині безбар’єрності. А це:

– фізична безбар’єрність;

– інформаційна безбар’єрність;

– цифрова безбар’єрність;

– суспільна та громадянська безбар’єрність;

– освітня безбар’єрність;

– економічна безбар’єрність.

Напрацьована стратегія передбачає конкретні заходи впровадження – конкретні кроки, які будуть робити відповідальні підрозділи», – вважає Ірина Маруняк.

Далі цей документ винесуть на розгляд і затвердження сесії Львівської міської ради, після обговорення і погодження профільними депутатськими комісіями.

Відповідно до цілей Стратегії створення та розвитку безбар’єрного простору, у Львові активно працюватимуть для:

– забезпечення фізичної доступності місць проживання, роботи, об’єктів продажу товару та закладів надання послуг у різноманітних сферах;

– забезпечення фізичної доступності вуличної мережі, громадських просторів та місць відпочинку;

– забезпечення доступності громадського транспорту та транспортної інфраструктури.

Це передбачає облаштування пандусів і підйомників у будинках, облаштування безбар’єрного простору біля будинків і на зупинках громадського транспорту, доступний, низькопідлоговий транспорт, облаштування елементів доступності в конкретних закладах.

«У напрямку цифрової та інформаційної безбар’єрності будемо працювати над забезпечення доступності публічної інформації, електронних сервісів, підвищенням рівня доступності культурного, освітнього, спортивного та медійного контенту, збільшенням кількості подій у соціально-економічному житті мешканців громади, які забезпечені титруванням, перекладом на жестову мову та аудіодискрипцією (тифлокоментуванням).

А освітня і економічна безбар’єрність передбачатиме створення умов для задоволення унікальних освітніх потреб маломобільних осіб та осіб з інвалідністю, та забезпечення можливості для них працювати, займатися підприємницькою діяльністю, розвиватися та ін.

Для нас важливо, щоб наша робота мала добрий результат для людей, які цього потребують, і щоб наше місто було максимально доступним.

Бо маломобільна особа, особа з інвалідністю має мати можливості повноцінно жити в інклюзивному середовищі. І про це наша стратегія. Тому роботи багато», – додає Ірина Маруняк.