У день Конституції Львівщина прощається з сімома Захисниками

Поділитись

Сьогодні, у 28-у річницю Конституції України, Львівщина прощається із сімома Захисниками…

Житель села Гаї Смоленські Золочівського району Микола Казьмірчук був інспектором прикордонної служби – навідник вогневого відділення Державної прикордонної служби України.

Загинув 22 червня 2024 року в районі села Симинівка Чугуївського району Харківської області.

Володимир Шередько (24.04.1990-23.06.2024) львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №65 міста Львова, згодом вступив до середньої загальноосвітньої школи №64 I-III ступенів міста Львова (сьогодні –  ліцей «Гроно» Львівської міської ради).

У 2008 році закінчив Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну міста Львова. Здобув вищу освіту у Хмельницькому національному університеті.

Після завершення навчання обіймав посаду закрійника у Приватному підприємстві «Вест-Мода». Впродовж 2015-2016 років працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бадер Україна», згодом – у ТОВ «Галицька будівельна гільдія». У вільний час захоплювався рибальством, садівництвом, любив переглядати фільми та відпочивати на природі. За словами близьких, «любив життя та жив для інших, мріяв у майбутньому побудувати власну оселю».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання на Донеччині, Харківщині та Луганщині у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

У Володимира Шередька залишилися батьки, дружина та 4-річний син. 

Євген Лілісон (13.08.1990-09.06.2023) уродженець селища Новоолексіївка Херсонської області.

Навчався у Новоолексіївському ліцеї №1 Генічеської міської ради. Після завершення навчання працював у сфері надання послуг з охорони власності у Новоолексіївці. Захоплювався автомобілями.

Із початком повномасштабного вторгнення, через партизанську діяльність проти ворога, був змушений покинути рідне селище. Спершу проживав у Дніпрі, а згодом перебрався до Львова.

Тут проходив військовий вишкіл, після завершення якого вирушив до міста Болград Одеської області, де вступив до лав 88-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського Військово-морських сил Збройних Сил України. Боронив державу на території Донецької та Запорізької областей, був нагороджений відомчою медаллю Міністерства оборони України «За поранення».

У Євгена Лілісона залишилася дружина. 

Андрій Горбковий (04.10.1977-22.06.2024) уродженець села Відники Львівської області.

Навчався у Відниківській гімназії. Спершу здобув освіту у ВСП «Фаховий коледж інфокомунікацій НУ «Львівська політехніка», згодом вступив до Української академії друкарства.

Після завершення навчання проходив військову службу у лавах десантників.

Займався підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі у місті Львові. Увесь свій вільний час присвячував родині. Із початком повномасштабного вторгнення працював інструктором з рекрутингу у 3-му відділі Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Із квітня 2024 року виконував бойові завдання на Харківщині у лавах 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Горбкового залишилися батько, дружина, троє дітей та сестра.

Андрій Гаркот народився і проживав у селі Кавсько Стрийської громади.

У травні 2022 року мобілізований у лави ЗСУ. Був командиром відділення зенітного ракетного взводу. Після мінометного обстрілу, 12 травня, з воїном був втрачений зв’язок. З того часу вважався безвісти зниклим. Ідентифікували захисника за зразками ДНК.

Мешканець села Ясениця Турківської громади Петро Михальчук був старшим оператором групи спеціального призначення військової частини А0661, молодший сержант.

Загинув під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій.

Артем Крикун народився у місті Красногорівка Донецької області.

Під час повномасштабної війни переїхав разом із сім’єю у Радехів. До лав Збройних сил вступив добровільно.

Був командиром четвертого інженерно-саперного відділення військової частини А4765.

Вічна памʼять усім полеглим захисникам…