Великодня неділя – які традиції воскресних торжеств
“Це день, що його сотворив Господь, радуймося і веселімся в ньому” (Прокімен Пасхи)
Празник Христового Воскресіння багатий не тільки у величі Богослужіння, але й багатий також обрядовими і народними звичаями.
Одні з них – це вплив з християнського пошанування, а інші ще з дохристиянських часів, коли наші предки відзначали свято привітання весни і весняного сонця.
Християнство чимало з тих прадавніх народних звичаїв освятило, надало їм християнської ваги і символіки та видало за свої.
Христове Воскресіння відбулося дуже рано (вдосвіта) в неділю, третього дня після Його кончини.
Звідси існує в Церкві дуже давній звичай. Він, зокрема, пригадує, що пасхальний піст завершується в суботу вночі. Від того часу починаються воскресні урочистості опівночі чи на світанку дня.
Воскресні торжества починаються обходом довкола храму у супроводі дзвонів. Цей звичай – символ ходу жінок-мироносиць в неділю рано-вранці до Господнього гробу.
Після нього перед зачиненими дверима, наче перед перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня.
Тут вперше чуємо радісне “Христос воскрес із мертвих смертію смерть поправ…” і при співі цієї ж пісні священик хрестом відчиняє двері церкви.
Це символ того, що кожному з нас відчинені двері до неба.
Великоднє вітання “Христос Воскрес” вперше промовив ангел до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Таким радісним вітанням минуло вже понад дві тисячі років.
Нині, як завжди, воно звучить для кожного з нас небуденно, а радісно з надією на Боже спасіння. Тому впродовж усього пасхального часу (до Вознесіння Господнього) відповідаємо ” Воістину Воскрес!”
Великдень багатий різноманітними народними звичаями.
Зокрема, всенародним звичаєм в українців стала традиція благословення на Великдень пасхальної їжі.
У кошечки, прикрашені зеленню (митрою), вкладаються паски, варені яєчка (писанки або крашанки), шинка, ковбаска, грудка масла, сиру, хрін, сіль.
Особливо відзначаємо значення яєчка у великодніх звичаях. Воно – символ Христового Воскресіння.
До речі, слово “пасха” походить з єврейської песах – перехід. Йдеться про перехід Господнього ангела, який обминув єврейські домівки, відзначені кров’ю ягняти і одночасно за Божим велінням погубив первістків єгиптян, сприяючи звільненню євреїв з єгипетського полону [Вих.12, 1-51].
Для християн світу Великдень (Паска) –“свято усіх свят і торество усіх торжеств”.
У церковних богослужбових книгах має чимало назв: “Свята й Велика Неділя Пасхи”, ” День Святої Пасхи”, а серед українців найчастіше кажемо “Великдень”, тобто “Великий День” – найвизначніша подія у житті християн.
Згідно із Новим Завітом, Пасха страждань – це молитви Ісуса Христа у Гефсиманському саду, відтак ув’язнення, тортури і смерть Сина Божого на хресті. Ісус Христос свідомо пережив зраду, слабодухість, страждання, тортури..
З крашанками і писанками пов’язані різноманітні дитячі забави та й старших за віком людей.
Скажімо, перебуваючи у Торонто (Канада), після Святої Літургії всі її учасники разом із бл. п. єпископом Ісидором Борецьким зійшли у нижній цоколь храму.
Тут відбулася узвичаєна урочиста гостина. За кожним круглим столиком були миряни, сестриці храму. На столику – вино, паска, інші наїдки пасхального обіду. Із підвищеної сцени Владика ще раз благословив кожного мирянина. Дітвора співала і водила гагілки (гаївки, ягілки). Нам видалося, що тут служила Богові і забавлялася одна велика християнська родина. Ми зрозуміли, що храм Господній призначений не тільки для традиційного Богослужіння, але й для взаємного спілкування між людьми. Це і культурно-просвітницький дім наших краян.
Христос Воскрес! Christ is risen! Christ has risen!
Степан Боруцький
Читайте також: які муки перетерпів Ісус Христом
