8-е березня: святкувати чи ігнорувати ?
Що не так з «днем української жінки» і чому 8 березня — не радянське свято.
Про це у Фейсбук розмірковує пані Ольця.
8 березня у світі відзначають затверджений ООН у 1977 році Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
Перший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня 1911 року, де жінки вимагали собі право голосувати і обіймати державні посади, право на будь-яку працю та припинення дискримінації на роботі.
Його відзначали Німецька імперія, Австро-Угорщина, Швейцарія, Данія. А далі до них поступово доєднався увесь світ.
Але в Радянському Союзі й пострадянських країнах день, що покликаний нагадувати про боротьбу жінок за свої права і про досягнення жінок у культурній, політичній, соціально-економічній сферах, перетворився на свято жіночої краси та тюльпанів.
«День української жінки» — такий самий тюльпановий симулякр, як і російсько-радянське трактування 8 березня.
До 8 березня є три ставлення: два неадекватні й одне адекватне.
Неадекватні:
«Милі та прекрасні жінки! Вітаємо вас зі святом жіночої краси та весняного натхнення!»Ні, це не день весни та жіночої краси.
«Складаю список нечемних дівчат, щоб привітати їх із міжнародним жіночим днем імені Клари Цеткін».А цю тезу писав звичайнісінький бовдур, якому всюди ввижаються комуністи.
Адекватне ставлення: з 8 березня все гаразд, це Міжнародний день боротьби за жіночі права, що виник до появи СРСР. Але цей день ми НЕ СВЯТКУЄМО, а привертаємо увагу до проблеми.Утім, вітати жінок, звісно, можна хоча б з тим, що феміністки їм колись вибороли право на освіту й кар’єру в усіх сферах, обирати на виборах і бути обраними, вирішувати самим, виходити чи не виходити заміж, народжувати чи не народжувати дітей.
А 25 лютого — це день народження Лесі Українки, яка була феміністкою.
8 березня фактично і є днем феміністок. Дуже сумніваюся, що вона ганила б Міжнародний день боротьби за права жінок. Ганять його тільки невігласи.
Відзначаймо правильні дати й не плодімо «свят» на зразок «Дня єднання»!
