Залужний своєрідно привітав з днем народження керівника Генштабу
Сьогодні, 5-го лютого, день народження відзначає керівник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Шаптала.
Свого ровесника і однолітка, з яким служить разом майже все військове життя привітав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, про що він написав на своїй сторінці у Фейсбук.
“Нам ще буде дуже важко, але точно вже ніколи не буде соромно.
Щасливий, що в цьому житті та під час війни Ви були поруч зі мною, людина для якої Україна справді понад усе.
З Днем народження, Друже !
Віримо в краще. Ми його вже заслужили”.
З огляду на те, що кілька днів тому у президента Володимира Зеленського начебто виникло рішення про звільнення Валерія Залужного, це вітання Головнокомандувача керівника Генштабу Сергія Шаптали із 51-річячм сприйняли як своєрідне прощання. Мовляв, звільнять обох.
У той же час кілька днів перед тим колишній міністр України Тимофій Милованов провів аналогії стосунків президента і командувача військами у США у далекому 1951 році.
Зеленський і Залужний. Як це було в США
У квітні 1951 року президент Гаррі С. Трумен відсторонив генерала Дугласа Макартура від командування війною в Кореї. Цей драматичний крок став наслідком глибокого конфлікту між ними у військовій та зовнішній політиці. Макартур, відомий герой Другої світової війни, виступав за агресивне розширення війни на територію Китаю, включаючи застосування ядерної зброї в разі необхідності. Він публічно критикував стратегію обмеженої війни адміністрації Трумена, спрямовану на відновлення південнокорейського кордону без провокування більшого конфлікту з Китаєм або Радянським Союзом.
Трумен, вважаючи пріоритетом стримування комунізму в рамках, які б не переросли у Третю світову війну, розцінив дії та публічні заяви Макартура як непокору. Президент вірив у цивільний контроль над військовими, фундаментальний принцип американської демократії, і вбачав у поведінці Макартура прямий виклик цьому принципу.
Звільнення Макартура викликало публічний скандал. Багато американців поважали Макартура як національного героя, і його звільнення призвело до сильної критики керівництва Трумена.
Однак рішення Трумена ще раз нагадало про цивільний контроль над військовими, зміцнивши принцип, що військові лідери підпорядковуються обраним посадовим особам, а політичні рішення приймає президент як верховний головнокомандувач. Цей епізод залишається визначальним моментом в американській історії, ілюструючи напруженість у відносинах між військовим командуванням і цивільним контролем над збройними силами.
Тут є аналогія з конфліктом між Зеленським і Залужним. Політичний контроль над військовими мають обрані політики. І якщо дійсно була розмова між президентом і головнокомандуючим, і головнокомандуючий відмовився виконати рішення президента, то аналогія з конфліктом між Труманом і МакАртуром стає ще більш прямою.
