За кордоном 850 тисяч українських військовозобов’язаних чоловіків
«Українські чоловіки штурмують паспортні сервіси у Європі». Подібні повідомлення останніми днями циркулюють в українських та діаспорянських телеграм-каналах.
Як з’ясували кореспонденти Радіо Свобода, через новий законопроєкт про мобілізацію у кількох країнах Європи дійсно утворилися великі черги до паспортних сервісів України.
Згідно із пропозиціями Кабміну, порушників імовірного закону про мобілізацію вноситимуть до «реєстру боржників» і вводитимуть щодо таких громадян обмеження, зокрема і на виготовлення паспортних документів. Якщо закон ухвалять у запропонованому урядом вигляді, то нововведення торкнуться і військовозобов’язаних чоловіків за кордоном.
У соцмережах уже ширяться фото і відео із великими чергами, імовірно, біля паспортних сервісів у різних містах Європи.
Начальник Управління комунікацій та електронних сервісів Державної міграційної служби України Гага Кікнадзе сказав, що не може ані підтвердити, ані спростувати інформацію про те, що нібито бля паспортних сервісів у ЄС справді збільшились черги:
«Сказати, що ми якийсь ажіотаж великий спостерігаємо, то ні. Ми взагалі не відслідковуємо насправді. Якщо навіть і якесь є збільшення навантаження, то наші співробітники справляються… Ніяких сигналів ми не отримували стосовно того, що якесь божевілля відбувається. Працюємо у штатному режимі».
За оцінкою Інституту демографії та соцдосліджень, у країнах ЄС зараз перебувають до 850 тисяч чоловіків призовного віку і їх можуть торкнутися нововведення, каже у коментарі виданню «Фокус» заступник директора інституту з наукової роботи, демограф Олександр Гладун.
А за даними Євростату, на які посилається австрійське видання Exxpress, у країнах ЄС, а також у Швейцарії, Ліхтенштейні й Норвегії нині перебувають 650 тисяч українських біженців чоловічої статі призовного віку.
Народні депутати та українські медіа повідомляли, що Верховна Рада може ухвалити законопроєкт вже в середині січня, а тому в тих, хто не бажає ставати на військовий облік, залишається небагато часу оформити нові документи.
У черзі до паспортного сервісу у Варшаві журналістка Радіо Свобода зустрічає чоловіка середнього віку, який каже, що в Польщі живе вже три роки – він тут на заробітках.
Чоловік розповідає: його паспорт дійсний ще два роки, але сьогодні він разом з сотнями інших українських чоловіків прийшов до паспортного центру, щоб зробити паспорт «про всяк випадок». Він каже, що піддався ажіотажним настроям.
Ажіотаж у Варшаві справді є. За годину до відкриття українського паспортного сервісу у столиці Польщі у черзі зібралися понад пів тисячі людей. Частина з них напередодні записалася у паперовий список і чекала відкриття центру, щоб подати документи. Інші чекали, щоб записатися на наступні дні – теж у паперовий список.
Станом на 28 грудня записатися можна лише на доступні дати після 6 січня, усі попередні дні вже «забиті». На один день записують 400 людей, бо більше паспортний сервіс прийняти не може.
Біля паспортного сервісу у Празі вранці 28 грудня вже о 6-й ранку формувалась жива черга. За дві години до відкриття центру у списках вже було понад 200 прізвищ, а о 9-й годині ранку, коли паспортний сервіс почав роботу, цифра сягнула 300. Переважна більшість – чоловіки.
У черзі були і ті, хто приїхав із Німеччини та Польщі, оскільки «там черги ще довші». Дехто займав чергу з 23-ї години попереднього дня.
Напередодні, 27 грудня, отримати талони у чергу вже було неможливо щонайменше за 2 години до закриття паспортного сервісу. Один з чоловіків займав чергу о 10-й ранку і станом на 16-ту годину до нього черга так і не дійшла.
«Я чув, що люди займали чергу від 7-ї ранку», – розповів представник центру 27 грудня. Він також наголосив, що онлайн-запис для подачі документів на виготовлення закордонного паспорта, ID-картки та посвідчення водія у празькому центрі «Документ» доступне, але через великий попит на послуги «вхопити» вільну дату онлайн вкрай складно: «Кожної ночі на сайті додають слоти на наступний тиждень. Наприклад, сьогодні, [27 грудня] відкриється запис на 2 січня. Вони додають нові слоти порціями впродовж ночі».
Тим часом в онлайн-спільнотах у фейсбуці та телеграмі, імовірно, українські громадяни у Чехії все частіше цікавляться, як забронювати місце у черзі чи до посольства, чи до паспортного сервісу «Документ», або ж як «купити» місце у черзі.
У Німеччині вважають, що через зміни у законі про мобілізацію українські чоловіки назавжди залишатимуться за кордоном
Уже третій день поспіль у Німеччині біженці також скаржаться на великі черги під час оформлення українських документів.
Біженці пишуть у локальних німецьких групах про те, що біля сервісних центрів держпідприємства «Документ» – масові скупчення людей, більшість – чоловіки.
Тож, зокрема, у Берліні та Кельні люди звечора стають у живу чергу, бо на найближчі дати в онлайн-черзі все зайнято. Українці в соцмережах пишуть, що у спеціалізованому сервісному центрі в Берліні, замість звичних раніше кількох десятків людей, у черзі зараз – понад 800.
Українські чоловіки в Німеччині на контакт вони йдуть неохоче. З шести українців, яким написав кореспондент, свою думку висловити погодилися лише двоє.
«У мене є один паспорт – до 2026 року, інший дійсний до 2032 року. Я би той, що до 2026-го, теж перевипустив би, бо хто знає. Зараз з цією мобілізацією можуть що-завгодно вигадати. Краще освіжити, навіть якщо два є», – написав у соцмережі українець на ім’я Віктор. Він – один з тих небагатьох, хто погодився пояснити свою позицію Радіо Свобода.
45-річний Віктор з Харківщини теж думає про те, щоб переоформити свій закордонний паспорт. До Німеччини приїхав у вересні цього року як супровідник своєї мами, яка має інвалідність.
«А що робити тим, у кого немає грошей? Якщо людина живе не в Німеччині, а в Канаді чи Австралії. Як вони збираються це організовувати? Наприклад, людина в Австралії загубить паспорт, їй скажуть, що без військового квитка не переоформлять, а на літак людину не пустять без дійсного паспорта. Там взагалі немає логіки», – ділиться своїми переконаннями Віктор.
Чоловік з мамою найближчі роки не планує повертатися до України. Їхнє місто на Харківщині раніше було під окупацією, через воєнні дії там досі небезпечно.
34-річний Арсен зі сходу України вже подався на переоформлення закордонного паспорта у Кельні. Каже, що, попри те, що його документ дійсний до 2027 року, вирішив перестрахуватися та зробити ще один паспорт на 10 років.
«Відразу, як з’явилася новина про новий законопроєкт про мобілізацію, я пішов шукати онлайн-запис в ДП «Документ» та подав заявку на терміновий закордонний паспорт. Сьогодні там були величезні черги, але через онлайн-запис у мене не було проблем», – розповідає чоловік.
Він вважає, що якщо новий законопроєкт ухвалять, то це зменшить шанси на подальше повернення українців додому: «Через цю поправку люди максимально обриватимуть зв’язки з Україною та зніматимуть гроші з українських карток.
Досягти того ефекту, який хотіла наша влада, точно не буде, бо люди за жодних умов не поїдуть з Європи в Україну в армію. Люди будуть будь-якими хитрощами переписувати майно й робити все, щоб не повертатися».
З особистих міркувань чоловік відмовився говорити про те, як саме він опинився за кордоном. Він поки планує залишатися в Німеччині.
У телеграм-чатах українців у Німеччині активно обговорюють можливі зміни у законопроєкті про мобілізацію. Деякі українські чоловіки пишуть, що сумніваються, що нові зміни можуть змусити когось воювати.
