Митрополит Володимир Стернюк у Трускавці
Напередодні свята Пресвятої Покрови-2023-го у Трускавці освячено і відкрито пам’ятник митрополитові Володимиру Стернюку (12 лютого 1907-29 вересня 1997), ЧНІ, місіонеру, в’язню радянських концтаборів, із 1972-го очолив УГКЦ в Україні як місцеблюститель митрополичого престолу.
У відкритті та посвяченні пам’ятника взяв участь Апостольський нунцій Архиєпископ Вісвальдас Кульбокас. Про посвячення пам’ятника 30-го вересня повідомляв у соцмережах журналіст Микола Сенейко.
Уперше в Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ парафіяни відзначили свято Покрови Пресвятої Богородиці, а водночас День захисників і захисниць України 1 жовтня.
З цієї нагоди відбулася Свята Літургія, яку очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин. Йому співслужили Апостольський нунцій Архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії Ярослав Приріз, його помічник владика Григорій Комар та гроно єпархіальних священиків. Літургію супроводжував хор “Літанія”.
У соборі Пресвятої Трійці (Трускавець) освячений встановлений бічний іконостас. Єпископ Ярослав Приріз подарував нунцію ікону Матері Божої Неустанної Помочі. Митрополитові Володимиру Війтишину подарували копію ікони Самбірської Богородиці. Наприкінці урочистості виконана пісня-молитва “Боже великий єдиний”.
Митрополит Володимир Стернюк народився у побожній українській сім’ї Стернюків (м. Пустомити), середню освіту отримав в академічній гімназії (Львів), закінчив Малу семінарію оо. ЧНІ. Батько майбутнього владики Володимир-старший служив парохом у Пустомитах. Мати – Євгенія (с. Зашків) – сестра провідника ОУН Євгена Коновальця. Стернюки походять із роду Крушельницьких.
У липні 1927-го вступив до монастиря оо. Редемптористів у Сант-Тронді (Бельгія), 1928-го склав тимчасові обіти, а 1931-го – довічні.
У роки навчання у Бельгії студіював курс філософії та богослов’я (Боплато та Лювені). У липні 1931-го в Лювені висвячений на священика єпископом Василем Ладикою, апостольський екзарх Канади. Від 1932-го – провінційний консультант оо. Редемптористів. Служив у Львові, на Волині, Тернополі, Станіславові.
Роки радянського ув’язнення відбув біля м. Єрцево (Архангельськ, Росія), звільнений 1952-го. З того часу жив і працював у Львові: сторож,помічник бухгалтера, санітар, медичний брат.
Єпископські свячення відбулися у липні 1964-го (Львів). Їх уділив сповідник віри єпископ Василь Всеволод Величковський.
Від 1972-го Архиєпископ Володимир Стернюк – місцеблюститель та старший єпископ Галицької Митрополії; із 1991-го митрополит Львівський, титулярний архиєпископ Марчіянополя, активний діяч у справі легалізації УГКЦ після радянських репресій. Похований у крипті собору Св. Юра (Львів)
До речі, архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, родом із Литви – шостий нунцій Св. Престолу в Україні (із 2022-го). Неофіційним представником Св. престолу в Україні був – Франческо Коласуонно, перший нунцій Св. престолу в Україні – Томас Едвард Галлікос, другий – архиєпископ Нікола Етерович (Словенія), третій – архиєпископ Іван Юркович (на цій посаді перебував майже 7 років!), четвертий – кардинал П’єтро Паролін, п’ятий – архиєпископ Клаудіо Гуджеротті. Дипломатичні стосунки між Св. престолом (Ватиканом) і Україною встановлені 8 лютого 1992-го. Канонічно Апостольська Адміністратура заснована Папським бреве Папи Івана Павла II “Uckrainam Nationem”.
Перші державно-дипломатичні відносини між Св. Престолом і Україною княжих часів встановлені за князювання Ярослава Мудрого.
13 березня 2023-го сповнилося перше десятиріччя обрання на Престол апостола Петра Хорхе Марію Бергольйо, який вперше обрав тронне ім’я Франциск (226-й понтифік).
І ще одне. Зазвичай, пам’ятники державним і церковним діячам зводять на їх малій батьківщині, тобто за місцем їх народження.
Бл. пам’яті Владика Володимир Стернюк народився у Пустомитах і, очевидно, тут би мав бути йому пам’ятник. Принаймні, це було б логічно.
Пам’ятник Володимиру Стернюку, як зазначено на сайті міськради Трускавця, є роботою скульптора Ярослава Скакуна, спонсорував виготовлення пам’ятника гендиректор ГКК «Карпати» Лев Грицак.
Степан Беца.
Фото Миколи Сенейка.
