Катерина Кіт-Садова: «Мене нудило від побажань молитися»

Поділитись

Як дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова бачить війну, як спілкується з Богом ?

Про це та інше видання «Українська правда» і журналіст Костянтин Дорошенко у подкасті “Культура всього” розпитали у дружини Андрія Садового, який вже 17 років владарює у Львові. Інтерв’ю записано на сайті в аудіо форматі.

Пропонуємо кілька тез із цієї розповіді.

Львів готувався до війни

Таку думку висловила Катерина Кіт-Садова. Вона каже, що відчувала це, бо саме напередодні повномасштабного вторгнення російських окупантів від реставрували і відкрили після ремонту площу Двірцеву біля головного залізничного вокзалу. До слова, Катерина стверджує, що вона не є офіційною представницею влади, а лише дружиною міського голови.

За словами Катерини, практично усі мешканці Львова приймали біженців під час повномасштабного вторгнення. Були часи, що Львів приймав до 5-и мільйонів біженців. Чимало біженців з острахом їхали до нашого міста, бо були за зомбовані російською пропагандою на кшталт ненависних западенців, які не люблять східняків.

Катерина розповіла про своє найкраще вміння. Найкраще, що їй вдається, це обіймати людей.

«Найкраще що я вмію робити – бути з людьми, бути поруч, давати сигнали, що ми вас любимо».

Катерина і Бог

На запитання Костянтина Дорошенка чи справді Катерина релігійна і більше схильна до греко-католиків, дружина Садового відповіла, що схильна до усіх церков. Водночас вона пережила кризу Бога через церкву.

«Моя бабця завжди казала, що треба молитися і молитися. А мене нудило від її побажань молитися, молитися, молитися. Але моя посестра Зеня Кушпета з Канади принесла ідею цінності людини.

Є такий навчально-реабілітаційний центр «Джерело», завдяки якому в тому числі  я почала вибудовувати особисті стосунки з Богом.

Дійсно, у нас є традиція ходити щонеділі до церкви. Але для себе я зрозуміла, що можна ходити будь-коли до церкви. А не за традицією. І в один момент у мене  відбулося прозріння, бо багато тебе сприймають як дружину мера і навіть священики вважають, що ти ходиш напоказ. Коли я це дізналася, то це мене сильно вразило.  

Я була в такому стані, що могла відвернутися від церкви і від Бога. Але я вибрала Бога, я не асоціюю Церкву з будинком Бога. Церква це спільнота людей. Ми спільнота людей, які допомагають одне одному. Вже пізніше Бога я знайшла в Амстердамі у церкві, де є повага до людей».

Поїздка у Ватикан

«Не ми обрали цю війну, але ніхто не обіцяв нам життя лише як прогулянку. Якось Андрій запропонував мені поїхати у Ватикан до Папи Римського. Я не хотіла їхати до Папи Римського, але Андрій переконав мене і я зрозуміла, що Папа співпереживає і має співчуття до України.

Водночас ви ж розумієте, що моzкалі з Ватикану не виходять… І тоді я зрозуміла, що Ватикан це політика».

Втім, читачі оцінили таке інтерв’ю та висловили свої відгуки стосовно публікації.