Без участі країн НАТО війна із російськими терористами не закінчиться
Вже через місяць, а саме 11 травня, у литовському Вільнюсі має відбутися саміту країн-членів НАТО, де Україна вчергове буде вимагати конкретних рішень щодо безпекових гарантій.
Напередодні цікаву думку висловив ексочільник НАТО Андерс Фог Расмуссен. У інтерв’ю The Guardian він заявив: якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях для України, окремі країни альянсу (Польща, країни Балтії) самостійно можуть надати нашій країні необхідну військову допомогу, аж до відправлення своїх наземних військ. На думку Расмуссена, для України було б цілком законно звернутися по таку військову допомогу до тих, хто має бажання діяти за межами забюрократизованих «натівських» процедур. Таку ж сентенцію озвучив і колишній віцепрем’єр, екснардеп Роман Безсмертний.
На його переконання, зазначає видання “Главком” “питання часу не лише в постачанні Україні зброї з більшим радіусом дії, а й у тому, коли американські та європейські війська вступлять у цю війну».
Роман Безсмертний згадав ще свою позицію як учасника переговорних процесів щодо Мінських домовленостей. Він був тоді переконаний, що розвиток ситуації веде спочатку до континентального, а потім і до глобального конфлікту. Це відповідає історичним аналогіям, у яких перебували подібні війни та конфлікти між двома державами. Утримати цей конфлікт можна лише правильно його прогнозуючи і протиставляючи силі силу. Бо спроба запровадити певні санкції – це інструмент мирного періоду, а не воєнного.
“Для мене вступ у війну інших країн – лише питання часу. Ця дорога вже прокладена, зупинити агресію можна, лише завдавши відповідний удар. Нинішня ситуація веде до того, що рано чи пізно це відбудеться або шляхом вступу в цю війну на боці України певного блоку сил, або атакою Росії на учасника чи групу країн НАТО. Окрім колективних рішень, що передбачає статут НАТО, у рамках оборонної доктрини та політики будь-яка світова держава може приймати рішення щодо участі в тому чи іншому конфлікті. До речі, у статуті НАТО ніде на зазначено, що до альянсу не може вступити країна в умовах конфлікту, про що часто люблять казати. Є лише вимога щодо консенсусу при запрошенні нового члена, хоча й щодо цього теж можна дискутувати”.
Роман Безсмертний наголошує, що війна з російськими окупантами не може опинитися в якомусь замороженому стані. Зрештою, є досвід Першої та Другої світових воєн і він свідчить про те, що на злом можна відповісти тільки силою. Навіть якщо Україні вдасться витіснити російських терористів за межі своїх кордонів станом на 1991 рік, то у будь-який час російські окупанти можуть обстріляти українські міста і села, далі продовжуватимуть нищити нашу інфраструктуру і вбивати цивільне населення. а підрив Каховської ГЕС тільки підтверджує думку про злочинність росії у скоєнні світової катастрофи. У світі натомість все більше посилюються настрої про неминучість покарання для такого сусіда. Зрештою, за післявоєнний період світ знає чимало операцій, що проводилися спільними зусиллями, коли спільно визначалася мета, формувалися корпус відповідних сил, штаб, розподілялися функції. Це вже вміють робити й за уроками Іраку, і за уроками Югославії.
